Українці їдуть: чому буксує інтеграція біженців у німецьке суспільство

З 24 лютого до Німеччини прибули майже мільйон українських біженців. При цьому близько 350 тисяч або 36% із них — діти та підлітки, заявили в МВС Німеччини. При цьому, за даними ООН, з 9 млн людей, що залишили Україну, близько 3,5 млн повернулися на батьківщину. Aussiedlerbote спробував розібратися як влаштована інтеграція українських біженців і чому люди їдуть назад в Україну, незважаючи на війну, та які проблеми у них виникають у Німеччині і з чим вони стикаються.

«Ми зараз спостерігаємо за наймасштабнішим переселенням людей із часів Другої світової війни. У цій драматичній ситуації ми досягли того, чого ніколи не вдавалося в Європі: спільного, швидкого та небюрократизованого прийому біженців. Результатом цього стало збереження великої кількості життів», - заявила міністр внутрішніх справ ФРН Ненсі Фезер.

У Німеччині найкраща система інтеграції біженців

Волонтер Ірина Рау, яка допомагає біженцям у Німеччині, розповіла Auusiedlerbote, що за 8 років роботи у благодійних фондах та організаціях дуже часто чула критику програм для біженців.

«Завжди чую критику. У мене теж багато претензій і завжди вони були — особливо, коли я викладала німецьку для біженців», — каже вона. Проте Рау вважає, що у Німеччині одна з найкращих систем інтеграції. Вона порівнює німецьку підтримку із тією, яку надали українцям інші європейські країни, наприклад, в Італії чи Чехії.

«На мій погляд, німці зробили взагалі все. Особливо добре це помітно у дуже швидкому зламі бюрократії, властивій ФРН. Це можуть зрозуміти ті, хто працював із біженцями минулих хвиль міграції», — зазначає Рау.

Як організована допомога

Нагадаємо, що українські біженці отримують від однієї тисячі євро у вигляді соціальної допомоги та виплат — залежно від кількості дітей та дорослих осіб. Однак не всі ці гроші потрапляють на рахунки біженцям. Справа в тому, що в ці розрахунки входить вартість житла та послуг, які надає уряд.

Так, стандартна ставка на одного дорослого — 449 євро та до 370 євро на дитину, залежно від віку та їх кількості. Також біженці можуть отримати додаткову допомогу для придбання меблів у квартиру або дитині на екскурсію. А ось «виплата» на квартиру відрізняється від кількості мешканців та регіону, в якому розташоване житло. При цьому німецька влада надає квартири пропорційні сім'ї. Хоча різниця у помешканні для однієї чи двох осіб часто мінімальна.

При цьому по всій Німеччині велика кількість соціальних магазинів та волонтерів. Там можна отримати безкоштовно та купити за низькою ціною в першу чергу продукти та одяг, але є й менш необхідні товари.

Українці все одно їдуть

Проте, українці все одно їдуть на батьківщину. Влітку Ірина Рау відпрацювала на польсько-українському кордоні у Медиці та Пшемислі. За її словами, весь цей час потяги, які прямували до України, були повними — так само, як і ті, що їхали до Польщі.

Такий великий потік тих, хто виїжджає з Європи, може бути пов'язаний з тим, що людям не просто влаштуватися на роботу, а перебування в Німеччині «на пташиних правах» виявляється надто складним. Так, ВВС писали про те, що багато українців повертаються навіть у ті регіони, якими проходить лінія фронту. Також найважливішим приводом повернення вважають відсутність знання німецької мови.

З цим погоджується і Ірина Рау, за її словами, незнання мови та німецьких бюрократичних систем — основні вороги біженців. Проте й із цим німецька система інтеграції серйозно допомагає. Наприклад, у багатьох бюджетних організаціях та навіть банках Німеччини з'явилися консультанти перекладачі з української та російської мов на німецьку. Хоча винятком часто стають лікарні – там такі помічники з'являються рідше.

Проте німецькою владою створено мовні курси. Хоча Ірина Рау зазначає, що викладачів німецької дуже не вистачає — це проблема усієї Німеччини. Проте дітям біженців надано повноцінне навчання українською мовою.

«Біженці завжди скаржаться – це нормально. Але їхні проблеми багато в чому схожі на більшість проблем інших мігрантів. В основному скарги одні й ті ж: навіщо ми стільки папірців заповнюємо і таке інше», — каже Рау. Вона також додала, що багато хто стикається з незнанням місцевих законів. Це насамперед стосується тих, що пов'язані з авторським правом — заборона скачування, що веде до штрафу.

Якщо хочеш робота знайдеться

На думку Ірини Рау, для вдосконалення німецької системи інтеграції біженців потрібна більша кількість соціальних працівників. Наприклад, матері з дітьми часто стикаються з труднощами, коли намагаються влаштувати дітей у садок чи спеціальні групи з навчання.

Однак на проблему відсутності роботи Рау дивиться інакше, ніж повідомляють у ЗМІ. Вона каже, що «проблем із цим немає жодних».

«У Німеччині, ви хочете цього чи ні, великий дефіцит робочої сили. Якщо люди хочуть працювати, будь ласка. Я працювала тут у таборі для біженців і люди прямо там могли знайти роботу: прибиральниками, помічниками на кухні і так далі. Там також були випадки, коли з табору людей забирали працювати до театру художником-постановником», — каже Рау.

При цьому вона каже, що людей не дурять — пропонують стандартний контракт, у якому не може бути обману: «довіряти тут закону можна».