Українські біженці у ФРН. Хто працює та скільки отримує

Які успіхи, шанси та проблеми громадян України при працевлаштуванні у Німеччині? Один із висновків масштабного дослідження німецьких учених: зайнятість зростає після року перебування, пише dw.com.

Німеччина прийняла з кінця лютого 2022 року понад один мільйон громадян України, які залишили країну через повномасштабну російську агресію, і посідає за цим показником друге місце в ЄС після Польщі. Серед біженців у працездатному віці від 18 до 64 років вищу освіту мають 68 відсотків, частка жінок становить 80%, приблизно половина приїхала з малолітніми дітьми.

Шанси знайти роботу різко зростають через рік після приїзду

Як ці специфічні особливості українських біженців позначилися на їхньому працевлаштуванні в Німеччині? Наскільки успішно відбувається цей процес? Які найближчі перспективи інтеграції в економічне життя? Відповіді на ці питання дає опублікована 3 серпня на сайті Інституту з дослідження ринку праці та кар'єри (IAB) у Нюрнберзі доповідь, присвячена "інтеграції українських біженців на ринку праці" . Її заголовок говорить: "Зайнятість починає зростати через рік після переселення".

Саме таким є ключовий висновок дослідження, проведеного вченими IAB спільно з колегами з трьох інших федеральних наукових центрів на основі даних, зібраних інститутом вивчення громадської думки Infas. Соціологи двічі провели репрезентативні опитування: спочатку влітку-восени 2022 року проанкетували майже 12 тисяч респондентів, потім взимку-навесні 2023 року знову опитали приблизно 6 тисяч з них.

В результаті з'ясувалося, що після 12 місяців перебування у ФРН частка працюючих серед працездатних українських біженців різко зросла до 28%, тоді як у середньому вона становить 18%. Тому можна припустити, що найближчим часом кількість працевлаштованих громадян України має почати помітно зростати, адже більшість із них приїхала до Німеччини навесні чи на початку літа минулого року. Тим більше, що 93% тих, хто на момент анкетування не працював, заявили про намір працевлаштуватися: 69% відповіли, що зроблять це "неодмінно", 24% - "ймовірно".

Але одна справа – висловлювати бажання, інша – робити конкретні кроки. Автори дослідження бачать "хороші підстави для оптимістичних очікувань" у тому, що в 1-му кварталі цього року 70% українських біженців у працездатному віці, які ще не працювали, в тій чи іншій формі готувалися до майбутньої трудової діяльності або принаймні підвищували свої шанси знайти роботу. 62% відвідували інтеграційні чи мовні курси, ще 8% навчалися – або у загальноосвітніх школах, або у професійно-технічних навчальних закладах, у вишах, на курсах підвищення кваліфікації.

Така висока активність - інший ключовий висновок доповіді. "Яскраво виражене прагнення українських біженців до працевлаштування", яке наголошується авторами, "дозволяє розраховувати на прискорену інтеграцію після закінчення курсів". На користь припущення, що найближчим часом можна чекати помітного зростання кількості громадян України, які влаштувалися на роботу, говорить і те, що в ході анкетування 54% тих, хто має намір працювати, заявили, що планують зробити це приблизно через рік. У будь-якому разі потреба у працівниках величезна: у Німеччині наростає дефіцит кадрів   найрізноманітнішої кваліфікації. А 68% біженців з України у працездатному віці, як зазначалось, мають вищу освіту, ще 16% - професійно-технічну.

Медіанна брутто-зарплата на повній ставці: 2550 євро

Серед тих, хто до моменту другого опитування вже вважався працевлаштованим, 39% працювали на повній ставці, 36% мали неповну ставку, 18% мали мінімальну зайнятість, 5% проходили оплачуване професійне навчання та 2% - оплачувану практику. Під мінімальною зайнятістю в Німеччині розуміють трудову діяльність, за якої заробіток не повинен перевищувати 520 євро на місяць. Таку форму працевлаштування у ФРН зазвичай називають "мініджоб" (Minijob).

У тих, хто цього року навесні працював на повну ставку, медіанна зарплата брутто становила, до вирахування податків і соціальних виплат, приблизно 2550 євро на місяць. Медіана (серединне значення) під час аналізу доходів зазвичай точніше відбиває реальний стан справ, ніж середній показник. У цьому випадку медіанна зарплата означає, що половина українських біженців, які працюють у Німеччині на повну ставку, отримує більше 2550 євро, інша половина - менше.

У той же час ця сума становить лише близько 73% медіанної зарплати всіх найманих працівників у Німеччині з повною ставкою. У них медіана знаходиться на рівні 3516 євро, зазначають автори доповіді IAB і наголошують, що "заробітки в українських біженців нижчі за середні". Ще один висновок із доповіді полягає в тому, що зарплати тих, хто надалі хотів би жити як в Україні, так і в Німеччині, на 17% нижчі, ніж у тих, хто   налаштувався на постійне проживання у ФРН.

Якщо ж взяти всіх, хто приїхав до Німеччини після лютого 2022 року і працевлаштовався, то у них щомісячна медіанна зарплата суттєво нижча і становить 1550 євро, що пояснюється тим, що здебільшого вони працюють на неповну ставку, мають "мініджоб", проходять оплачуване навчання чи практику.

Оскільки жінки значно частіше працюють неповний день, ніж українські чоловіки, то й заробляють вони в середньому суттєво менше: 1200 євро на місяць замість 2300 у чоловіків. Водночас, жінки на повній ставці отримують 94% від медіанної зарплати чоловіків, які працюють на повній ставці.

Дуже серйозна проблема – догляд за дітьми

Широке поширення серед українських жінок різних форм неповного робочого дня, у свою чергу, значною мірою пояснюється тим, що багато хто з них приїхав із малолітніми дітьми, нерідко навіть дошкільного віку. Подані в доповіді дані наочно показують, що чим старші діти, тим частіше українки працевлаштовуються.

Так, серед матерів з дітьми до трьох років працюють лише 3%, ця частка зростає до 11% у матерів з дітьми віком від трьох до шести років, до 15% у матерів школярів від семи до десяти років та до 16%, коли діти старше одинадцяти років. Серед жінок без дітей частка працевлаштованих складає 20%.

"Догляд за дітьми - структурна проблема", - підкреслює в повідомленні для преси один із співавторів доповіді, науковий співробітник IAB професор Херберт Брюккер (Herbert Brücker), маючи на увазі хронічний дефіцит у Німеччині місць у дитячих садках та обмежені можливості влаштувати школярів у групи продовженого дня. Це серйозно стримує працевлаштування українських жінок. Адже добре організований догляд за дітьми, причому з раннього віку, "не тільки підвищує безпосередні шанси біженок на ринку праці", зазначає вчений, а й сприяє також розширенню соціальних контактів з німецькими сім'ями і "непрямо полегшує доступ до ринку праці".

Знання мови забезпечує вищий заробіток

Ще один із ключових висновків доповіді: майже половина українських біженців (49%), які працевлаштувалися, є надкваліфікованими для тієї роботи, на яку їх прийняли. Іншими словами, їх освіта та досвід перевищують вимоги до посади. Це стосується насамперед жінок.

Проте вчені інституту IAB, які багато займаються питаннями трудової інтеграції мігрантів нагадують, що "тимчасове знецінення набутого в країні походження людського капіталу є цілком звичайним явищем у період безпосередньо після міграції". Водночас, наголошується у доповіді, "такий стан поступово можна подолати шляхом набуття додаткових здібностей у країні прибуття".

Однією з найважливіших є знання мови. "Заробітки біженців, які закінчили курс німецької мови на рівні C1 або C2, на 38% вищі, ніж у тих, що не пройшли мовний курс", - наголошується в доповіді.