Війна Росії проти України залишила без допомоги мільйони людей у бідних країнах

Агресія Росії проти України, що почалася в 2022 році, завдала удару не тільки по власне продовольчій безпеці найбідніших регіонів світу. Вона ще й позбавляє більшість гуманітарних агентств ООН коштів, гостро необхідних їм для фінансування проектів у галузі мінімізації негативних наслідків інших гуманітарних криз у світі, кількість яких не меншає, пише swissinfo.ch.

Війна Росії проти України вже триває дев'ятий місяць, вона принесла не лише незліченні страждання народу України, але ще й по дотичній ударила по найбідніших країнах та регіонах світу, критично залежних від допомоги міжнародної спільноти. Але цим справа не обмежується. Як заявило нещодавно Управління Верховного комісара ООН у справах біженців (УВКБ), 2022 року ця структура зіткнулася з безпрецедентним дефіцитом фінансування. Особливо нестача коштів стала помітною стосовно затяжних кризових ситуацій.

Агентство змушене було помітно скоротити обсяг своїх послуг, що надаються як зовнішнім, так і внутрішнім біженцям. У своєму звіті, опублікованому у вересні 2022 року, воно вказало, що в даний час недофінансування реєструється в багатьох країнах, але в 12 країнах світу діяльність УВКБ не фінансується навіть на 50% необхідного обсягу. Наприкінці жовтня 2022 року УВКБ виступило з черговим зверненням до донорів, заявивши, що до кінця поточного року йому необхідно залучити додатково не менше 700 млн доларів, інакше «наступний раунд фінансових скорочень обернеться для людей, які потребують допомоги, повноцінною катастрофою».

Недофінансування також є проблемою для інших гуманітарних агентств ООН. Так, представник Управління ООН з координації гуманітарних питань поінформував нещодавно, що станом на 22 листопада 2022 року Управлінню вдалося забезпечити собі фінансування лише на 46,7% від необхідної на весь рік суми. Ситуація у попередні три роки теж була не кращою, тому в середньому ця структура ООН завжди була забезпечена грошима на 55%.

"Схоже, що ми рухаємося до рекордного недофінансування", - зазначив прес-секретар УКГВ Йєнс Лерке в інтерв'ю порталу SWI swissinfo.ch. «Парадокс полягає в тому, що суми коштів у реальних доларах, отримані нами, начебто збільшуються, причому постійно, але при цьому розрив між потребами та реально отриманими коштами зростає куди швидше. І тому гуманітарні проекти ООН у Сирії, Ємені, Сомалі, Чаді, Д. Р. Конго та Судані забезпечені грошима сьогодні менш ніж на 50%».

Під питанням опинилися і плани кризового реагування та підтримки біженців із Сирії, Венесуели та М'янми. У зв'язку з цим кілька разів на рік ця та інші структури ООН звертаються до міжнародної спільноти, урядів та приватних осіб та структур, із терміновими кризовими закликами з проханнями пожертвувати хто скільки зможе на гуманітарні проекти ООН у тій чи іншій країні. Загальну координацію здійснює у разі УКГВ, він координує такі заклики для ООН та інших гуманітарних агентств. Міжнародний комітет Червоного Хреста при цьому зазвичай залишається осторонь.

Різноманітні причини

Кризовим регіоном є, наприклад, Уганда. Ця країна вже стала чемпіоном Африки з прийому біженців із ДР Конго та Південного Судану. В даний час її охопив ще й черговий спалах смертельної хвороби, що викликається вірусом Ебола. Щоб допомогти захистити біженців від вірусу потрібні лише мило і аптечки, але УВКБ ООН заявляє, що у нього немає грошей. У Чаді, де знаходять притулок мігранти з Судану та Центральноафриканської Республіки, через брак палива довелося, за словами УВКБ ООН, припинити подачу води до таборів для біженців. У Лівані, який приймає переважно біженців із Сирії, допомогу від УВКБ ООН припинили отримувати приблизно 70 000 сімей.

Агентство побоюється, що якщо цієї зими біженці на Близькому Сході не отримають необхідної грошової допомоги, багато біженців просто можуть замерзнути, залишившись без житла або через нездатність платити за оренду. Бо там зимою буває так само холодно, як зараз під Бахмутом. «Зазвичай, наші потреби ніколи не фінансуються повністю, це звичайна справа», — каже Ольга Саррадо, прес-секретар УВКБ ООН у Женеві. «Але цього року проблема полягає ще й у тому, що 700 млн. доларів, необхідні нам до кінця року, це просто той мінімум, без якого задоволення базових потреб біженців буде неможливим».

Криза фінансування проектів у сфері гуманітарної допомоги пов'язана як з пандемією COVID-19, так і з негативними наслідками зміни клімату. Економічні проблеми, з якими стикається розвинений Захід, також відіграють свою роль. Однак зараз найважливішим чинником є агресія Росії проти України. Вона призвела для початку збільшення чисельності вимушено переміщених осіб. У жовтні 2022 року, за даними ООН, лише в країнах Європи налічувалося 7,6 млн українських біженців, з яких 1,5 мільйона прийняла одна лише Польща. Але кризові явища спостерігаються і в інших регіонах світу. Крім того, війна Росії проти України призвела до зростання тарифів і цін на продовольство і паливо, звідси і доставка допомоги на місця стала значно проблематичнішою», — каже Ольга Саррадо з УВКБ ООН.

Нарешті, як очікує МВФ, у 2023 році інфляція в країнах з розвиненими економіками зросте до 6,6%, а в країнах, що розвиваються, цей показник зросте до 9,5%. І це теж негативно позначиться на фінансуванні гуманітарних проектів у всьому світі. Нагадаємо, що за даними УВКБ ООН до середини 2022 року, кількість вимушено переміщених осіб по всьому світу склала 103 млн осіб. До нього входять біженці, особи, які подали клопотання про надання притулку та очікують на рішення за своїми запитами, внутрішні біженці.

Ця кількість у сукупності зараз на 13,6 млн (+15%) більша порівняно з показниками кінця 2021 року, що є, згідно зі статистикою УВКБ ООН, найзначнішим за всю історію збільшенням числа біженців за один рік. У перші шість місяців 2022 року найбільшим джерелом вимушено переміщених осіб була Україна, і це безперечно. Але при цьому, наприклад, кількість біженців з Венесуели збільшилася на 21%, переважно це особи, які втекли до Колумбії та інших країн Латинської Америки. Число вимушено переміщених осіб зросло і в інших частинах світу, зокрема в деяких регіонах Африки та Азії.

Допомога розвитку та допомога біженцям

Ще одним фактором є рішення багатьох країн перенаправити свої бюджети, які вони раніше виділяли на допомогу країнам, що розвиваються, на покриття витрат з прийому біженців з України. Відповідно до узгоджених на міжнародному рівні правил і норм у цьому немає нічого протизаконного, хоча, схоже, деякі уряди намагаються тлумачити ці норми в максимально широкому ключі. Йєнс Лерке каже, що таку практику важко проконтролювати, але УКГВ достеменно відомо, що деякі країни Скандинавії використовують частину своїх коштів для розвитку бідних країн світу для допомоги новим біженцям з України.

«Вони декларують ці кошти як гуманітарну допомогу і, по суті, виділяють її самі собі, щоб підтримувати біженців, які прибувають. Ми не згодні з таким визначенням гуманітарної допомоги, але це лише наша думка», — каже Єнс Лерке. За даними газети The Guardian, так діє й Великобританія, яка, як зазначає газета, фінансує витрати на українських біженців зі свого бюджету допомоги розвитку. Швейцарія також планує підвищити частку такого бюджету, виділеного на потреби біженців, які перебувають у неї в країні, бо знову ж таки ніякими нормами це не заборонено. «Відповідно до норм Комітету сприяння розвитку ОЕСР (Development Assistance Committee) Швейцарія також декларує витрати на прийом осіб, які шукають притулку, тимчасово допущених осіб та біженців з країн, що розвиваються, протягом перших 12 місяців їх перебування в Конфедерації, як допомога розвитку».

Такою є інформація на офіційному сайті швейцарського уряду. Для порівняння: у 2021 році ці витрати становили 9% від загального бюджету, що виділяється Швейцарією на цілі розвитку найбідніших країн світу. Наскільки ця частка зросла через рік, після початку російської агресії? Міністерство закордонних справ у Берні зазначає, що даних за 2022 рік ще немає, «але ми очікуємо, що через очікуване збільшення витрат на прийом біженців у Швейцарії ця частка зросте», додавши, що навіть з урахуванням додаткових фінансових ресурсів, виділених на ліквідацію наслідків. війни в Україні, обсяг коштів, виділених на допомогу розвитку, без урахування витрат на біженців, що надаються донорами, 2022 року, як очікується, помітно знизиться.

«Ефект доміно»

Враховуючи зростаючі потреби у сфері фінансування гуманітарних проектів УВКБ ООН звернулося нещодавно до світу з цілою низкою закликів та звернень, мета яких була одна: збір коштів. «Фінансових коштів ми зрештою навіть зібрали більше, ніж будь-коли раніше, але вся проблема в тому, що з урахуванням поточних потреб цих сум все одно відразу стає недостатньо», — каже О. Саррадо. За її словами, затяжні кризи, як правило, і майже неминуче, призводять до втоми донорів та громадської думки. Криза стає чимось звичайним, ЗМІ перестають писати про нього з такою частотою як раніше, і навіть російська балістична ракета, яка вбивала спочатку сирійських, а тепер українських дітей, стає просто коротким повідомленням новин.

«Дуже важливо, щоб ту ж рішучість допомогти, те ж співчуття, яке світ виявив по відношенню до українців, світ виявив і стосовно всіх цих біженців та всіх тих, хто змушений тікати, рятуючись від конфліктів та загибелі». Вона зазначає, що найбільшу кількість біженців у світі, які потребують міжнародного захисту, становлять сирійці, за ними йдуть венесуельці та українці, потім громадяни Афганістану, Південного Судану та М'янми. «Так що так, для України це дуже великі цифри, але є й інші народи, причому чисельніші, що потрапили в біду», — додає О. Саррадо.

Зрозуміло й інше: якщо хтось, скажімо так, і привів до УВКБ ООН нових донорів, у тому числі приватних осіб, компанії та фонди, то це криза з біженцями з України. І не тому, що це білі християни, а тому, що війна Росії проти України стала фундаментальною історичною подією, що відбувається вздовж «осьового часу» історії. Ця війна – не просто нішевий конфлікт, але явище, що відображає кореневі проблеми світової історії та політики, що кореняться ще наприкінці 19 століття, в епосі, коли світ, за словами Ервіна Тоффлера, вперше пережив «шок майбутнього», доторкнувшись до епохи модерну.

Але це складна наукова матерія, якою займуться пізніше історики майбутнього. А доки війна в Україні запустила цілий «ефект доміно», одна криза стала посилювати іншу. Тому Саррадо сподівається, що відроджена готовність допомагати продовжиться і в новому 2023 році і поширюватиметься на інші країни та ситуації, а не лише на Україну. І що такий самий «ефект доміно» запустить і готовність допомагати.