Як живуть українські біженці у Бельгії

Євгенія Ромашова проживає в Бельгії з березня 2022 року. Вона вивчає нідерландську мову, знайшла роботу мрії та успішно адаптується в цій країні.

Дівчина поділилася з Евакуація.Сity своїми враженнями та корисними порадами, на що варто звернути увагу, якщо ви хочете евакуюватися до Бельгії. 

Далі – пряма мова героїні. 

Бельгійці приготували для нас окремий будинок

Я виїхала з Києва 1 березня 2022 року разом з мамою, сестрою та нашими собаками. Коли почалося повномасштабне вторгнення, я віддалено працювала в ізраїльській компанії. На роботі мені запропонували евакуюватися до Кракова. Там ми проживали 10 днів у готелі, який оплатила компанія, але перебування в такому просторі було досить депресивним. 

Повертатися додому було небезпечно, тож ми вирішили шукати житло, але в Польщі його знайти було складно. З нами були три собаки, тож ми розглядали евакуацію і до інших європейських країн. В одній з груп на фейсбуці ми знайшли оголошення бельгійської сім’ї, яка була готова прийняти українців разом з домашніми улюбленцями. Тож не надто розуміючи, в яку країну переїжджаємо, ми наважилися на переїзд до містечка Брюгге. 

Дорога з Польщі в Бельгію зайняла два дні: ми добиралися власним авто. Раніше я відвідувала цю країну як туристка, і не планувала сюди повертатися. Тоді мені Бельгія не надто сподобалася. Коли доїхали до Брюгге, виявилося, що в місті проживали лише кілька українських сімей. Бельгійці приготували для нас окремий будинок, в якому навіть встигли зробити невеликий ремонт перед нашим приїздом. 

Спочатку ми рідко виходили в місто, довелося поїхати тільки в міграційну службу в Брюсселі. Дуже допомагала підтримка бельгійської родини, а також друзів цієї сім’ї та сусідів. Бельгійці цікавилися нашими справами, ділилися речами та всіляко старалися підтримувати. Пізніше ми почали знайомитися з містом, яке дуже нам сподобалося. Для мене Брюгге є невеликим та комфортним: тут проживає близько 120 тисяч людей.

До України за цей час я не приїжджала. Майже всі друзі роз’їхалися, сім’я перебуває поруч зі мною, тут я зустріла свого коханого – він бельгієць. У гості приїздила подруга з України. Її дорога займає дві доби та виглядає так: спочатку вона приїздить потягом до Хелма, звідти у Варшаву, далі літаком до Брюселя і вже звідти добирається автобусом до Брюгге.

Як шукати житло у Бельгії 

Сім’я, котра нас прийняла, не брала з нас жодних коштів за житло, однак не хотілося їх обтяжувати, тож через пів року ми з мамою та сестрою почали шукати інше житло. Пошук нового помешкання зайняв три місяці, було дуже складно. Саме місто є досить монокультурним, тут мало мігрантів, тож до нас ставилися з пересторогою. Знайти новий будинок знову допоміг фейсбук: я опублікувала оголошення, а знайомі бельгійці активно його поширювали. Власниця сама написала та зазначала, що тварини не будуть проблемою, адже вона сама має трьох собак. 

Загалом у Бельгії є сайти для пошуку житла, а власники зазвичай віддають квартири через агентства нерухомості. Для самостійного пошуку можна скористатися застосунками: 

• takecarebnb;
• sharemyhome;
• icanhelp.host;
• host4ukraine.

Якщо ви іноземець, вашу кандидатуру агенство навіть не буде передавати для розгляду власнику. З мого досвіду та досвіду знайомих, я раджу контактувати напряму з власниками, бо так у вас є більше шансів домовитися про оренду. Варто зазначити, що житло часто здається без будь-яких меблів, все потрібно купувати самостійно. Однак тут є багато магазинів з вживаними товарами, де можна купити все дуже дешево. Наприклад, стіл обійдеться у п’ять євро, а за 40 євро можна придбати диван. 

Легалізація та соціальні виплати: на що звернути увагу 

Зараз у Бельгії є відпрацьована процедура легалізації для українців. Наразі сюди можна приїхати, якщо ви вже домовилися про оренду житла або ж у вас є знайомі чи родичі, які готові вас прийняти. Тобто потрібна реєстрація за адресою, лише в такому випадку можна отримати доступ на легальне перебування та соціальний захист.  

Документи можна отримати в міграційній службі в Брюсселі, після цього потрібно зареєструватися в населеному пункті, де ви плануєте проживати. Варто зазначити, що поліція перевіряє, чи ви дійсно мешкаєте за адресою, яку зазначили в документах. 

Згодом надійде лист поштою, що можна забрати документи для легального перебування. Вони передбачають право на роботу, медичне обслуговування та соціальні виплати. Після року проживання документи потрібно оновлювати. 

У Бельгії передбачено можливість отримання громадянства, якщо ви проживаєте тут легально та маєте певний рівень доходу. Однак наразі невідомо, чи українці матимуть таке право, передбачений лише тимчасовий захист. 

Зараз соціальні виплати у нашій сім’ї отримує лише моя сестра, котра навчається в університеті. Я та мама перестали отримувати допомогу, коли почали працювати. Виплати передбачають 850 євро на місяць, пільговий проїздний на міський транспорт, картку на дешевший проїзд у потягах та безкоштовне медичне обслуговування. 

Виплатами займається окрема державна структура, у якій потрібно зареєструватися. У кожному місті є своя соціальна служба і правила отримання допомоги можуть дещо відрізнятися залежно від регіону. У деяких містах також можна отримувати безкоштовну їжу. 

Якщо ти працюєш  і твоя зарплата є більшою за грошову допомогу від держави, то автоматично втрачаєш соціальні виплати. Якщо працювати неповний робочий день і зарплата є нижчою, то соціальна служба виплачує цю різницю. 

Чи треба відвідувати мовні курси 

Якщо ви отримуєте соціальні виплати, ви обов’язково повинні відвідувати мовні курси, які будуть безкоштовними. Однак мовні курси коштують недорого, якщо вам доведеться самим їх оплачувати. Тут існує два різновиди курсів: державні при центрах освіти для дорослих та курси в університеті, націлені на людей, яким мова потрібна для пошуку роботи. 

Спочатку я відвідувала державні курси, однак зараз розумію, що мені не вистачає словникового запасу для роботи в офісі. Тож планую пройти додатковий мовний курс в університеті, який потрібно оплатити. Для мене вивчення мови не було надто складним, бо окрім англійської, раніше я вивчала шведську та німецьку – у них граматика подібна до нідерландської. 

Без знання мови реально знайти так звану низькокваліфіковану роботу – прибирання чи фасування продуктів на фабриці. Однак навіть така робота у Бельгії оплачується достойно: люди можуть забезпечити собі хороший рівень життя, оренду житла, відпустки за кордоном. 

Робота, мінімальна зарплата та особливості менталітету бельгійців

Мінімальна зарплата, якщо забрати податки, складає близько 1600 євро. Люди, які працюють офіційно, часто отримують якісь додаткові бонуси: покращена медична страховка, купони на їжу від 100 до 180 євро, інколи роботодавці оплачують мобільний зв’язок та транспорт. 

У Бельгії три державні мови: нідерландська, французька та німецька. Без знання однієї з державних мов, яка залежить від регіону, знайти кращу роботу буде складно. Ми з сім’єю вивчали нідерландську. Для моєї першої роботи мені вистачало англійської, а нову довелося шукати вісім місяців. За цей час я покращувала знання нідерландської, саме це допомогло отримати роботу, яку я хотіла. В Україні я працювала в сфері цифрового маркетингу, у Бельгії моєю першою роботою стала фармацевтична компанія, де я була менеджеркою проєктів.  

Цікаво, що гарне знання англійської не допомагало мені краще інтегруватися на роботі. Колеги спілкувалися англійською тільки в робочий час, а під час неформального спілкування переходили на французьку або нідерландську. Це стало однією з причин, які підштовхнули мене змінити роботу. 

Бельгійці часто є досить консервативними: вони ввічливі, але в дорослому віці рідко шукають нових друзів. Зазвичай люди, з якими вони дружать, – це їхні друзі зі школи або університету. Чим далі від великих міст, тим люди більш консервативні.

Зараз я працюю в компанії, яка більше відкрита до іноземців. Як і в Україні, я працюю в сфері цифрового маркетингу, спілкуюся нідерландською.Коли шукала нову роботу, часто подавалася на вакансії, де шукали англомовного фахівця. Однак я не врахувала, що конкурс на такі посади був вищий, адже українці – не єдині іноземці зі знанням англійської. 

Зарплати на проживання вистачає. Наприклад, якщо дві особи працюють навіть на низькокваліфікованій роботі, то дохід на сім’ю складає 3500 євро. У 1000 євро обійдеться житло разом з інтернетом та комунальними, залишок витрачається на їжу, інші покупки та відпустку. 

Ми порівнювали з подругою, яка проживає в Україні, що продуктовий кошик у Бельгії за ціною не надто відрізняється від українського. Звичайно, послуги та дозвілля тут значно дорожчі, той же квиток у кіно коштує 15-17 євро. 

Варто зазначити, що молодим батькам зручно поєднувати роботу разом з сім’єю. Дітей приймають у садочок з двох з половиною до шести років, це абсолютно безкоштовно. У шість років починається навчання у звичайній школі. Українських дітей приймають у звичайні класи, якщо вони молодші 12 років. Діти старшого віку повинні протягом року відвідувати спеціальний клас, де вони інтенсивно вивчають мову, а після цього можна навчатися у звичайних класах. 

Я була здивована, наскільки бельгійці люблять їздити на велосипедах: для них це і хобі, і звичайний засіб пересування. Діти їздять на велосипедах уже з народження (сміється – авт.) Часто можна побачити, як разом із батьками діти у три-чотири роки катаються на двоколісних велосипедах. Також цікавим фактом є три державні мови. 

Якщо бельгієць з французькомовного регіону зустрінеться з бельгійцем з нідерландськомовного регіону, то вони не завжди можуть порозумітися. Ще мене дивує, що жителі Бельгії їдять дуже багато хліба, я б назвала це культом бутербродів, які їдять на сніданок та обід. А от повноцінні страви часто їдять тільки ввечері.