З якими проблемами стикаються українські діти в Європі

За рік війни більшість українських біженців знайшли прихисток у 44 європейських країнах. Лише у Східній Європі зараз 1,9 млн біженців із України.

Із якими труднощами стикаються українські діти в країнах прихистку, повідомляє unesco.org.

Українські діти мало відвідують місцеві школи

У ЮНЕСКО оцінили, наскільки біженці включені до системи шкільної освіти у 7 країнах: Польщі, Болгарії, Чехії, Молдові, Словаччини, Угорщини та Румунії. Станом на червень 2023 року там приймають 1 902 685 українських біженців.

Згідно зі звітами УВКБ ООН, які періодично велися протягом останніх шести місяців, 65% українських біженців заявили про намір залишитися в країні, що приймає. У зв'язку з цим включення дітей з України до місцевих систем освіти стає для урядів країн-учасниць ключовим питанням, щоб забезпечити інтеграцію та підготовку українських учнів до майбутнього.

При цьому в середньому 6 із 10 українських дітей (57%) не навчаються у школах країни, що приймає. Навчання в українських школах онлайн часто недостатньо для якісної освіти.

Основна проблема школярів – незнання мови викладання

Українські сім'ї у всіх семи країнах назвали мову основною перешкодою для навчання у школах. Наприклад, в Угорщині 6 із 10 українських біженців не говорять по-угорськи, а в Румунії цей показник становить більше 7.

У зв'язку з цим країни, що приймають, вжили заходів для пом'якшення цих бар'єрів. Наприклад, у Румунії українських школярів звільнили від складання держекзамену під час переходу до 9 класу.

Також називаються інші проблеми, які заважають відвідуванню шкіл: фізичні можливості, нестача вчителів. Дітям бракує шкільного приладдя та ноутбуків.

Скільки дітей навчаються у школах країн, що приймають

Найбільше дітей біженців пішли до шкіл у Польщі. Загалом у цій країні перебувають 992 670 біженців, з них 33% – діти шкільного віку. З них до шкіл було зараховано 55% (181 770), а 27% використовують Всеукраїнську школу онлайн. У Польщі дітям не вистачає шкільного приладдя та комп'ютерної техніки.

У Чехії з 341 417 біженців 28% – діти. До місцевих шкіл пішли 54% (51 282). Для навчання дітям не вистачає шкільного приладдя, комп'ютерної техніки та мовних курсів.

У Болгарії проживають 169 575 українських біженців. Із них 38% дітей шкільного віку. У грудні 2022 року у болгарських школах навчалося 2250 дітей (3%). Майже 400 дітей також відвідували курси мовної підтримки.

У Румунії із 131 462 біженців діти шкільного віку становлять 26%. Станом на березень 2023 року в румунських школах навчалося 4008 українських дітей (11%). 71% використовують платформу онлайн-школи України. Проблеми із зарахуванням до шкіл пояснюються мовним бар'єром, наміром повернутися до України. При цьому потрібна підтримка: курси мов, транспорт, ноутбуки, доступ в інтернет.

У Словаччині знайшли прихисток 102 090 українців. Дітей шкільного віку у тому числі – 25%. До школи пішли 59% дітей (15 000). Освіта для дітей-біженців зі статусом тимчасового захисту не є обов'язковою. Серед проблем називаються мовний бар'єр та відсутність фізичної підготовки у школах. Діти потребують курсів мови та ноутбуків.

В Угорщині отримали захист 52 335 біженців із України. У тому числі 34% – діти шкільного віку (4965). До дитсадків та шкіл пішли 7975 дітей (28%). Основна проблема – мовний бар'єр. Діти також потребують мовних курсів, ноутбуків та шкільного приладдя.

У Молдові зареєстровано 109 645 біженців із України. Дітей шкільного віку – 44%. До школи пішли лише 4% (1862). 62% відвідують онлайн-заняття з української школи. Основні перешкоди для освіти – мовний бар'єр та намір повернутися до України.