Чому медсестри з України не можуть працювати у Німеччині

Серед біженців із України є й медпрацівники. Які їхні шанси на працевлаштування у Німеччині?

Чому медсестри з України не можуть працювати у Німеччині

За даними Інституту німецької економіки (IW) у Кельні, через 10 років у Німеччині не вистачатиме близько півмільйона одиниць молодшого медперсоналу, який допомагає в лікарнях та будинках для людей похилого віку. Вже зараз тривають активні пошуки, причому не лише в самій Німеччині, а й далеко за її межами.

У квітні 2022 року міністр праці, соціальних питань, перетворень та цифрової інфраструктури федеральної землі   Рейнланд-Пфальц  Александер Швайтцер разом із представниками об'єднання медсестер землі організував та провів ярмарок вакансій ("Arbeitsmarktgipfel Ukraine"), метою якої було працевлаштувати якнайбільше біженців з України. В результаті на локальному рівні були започатковані пілотні проекти, в яких брали участь місцеві медпрацівники. Їхня мета - без бюрократичної тяганини працевлаштовувати біженку із середньою медичною освітою в лікарнях та будинках для людей похилого віку. Земля Рейнланд-Пфальц витратила на це близько 4 млн. євро. Який результат?

Наприкінці минулого року міністерство праці землі Рейнланд-Пфальц повідомило пресу конкретні цифри: "Станом на 31 грудня 2022 року 26 українських медичних сестер подали заявки на визнання своєї професійної кваліфікації. Серед них - 10 біженок, дві заявниці, які поки що перебувають в Україні, та 14 осіб із громадянством України, які приїхали до Німеччини ще до початку війни".

Надії на скорочення дефіциту медперсоналу мало і міністерство охорони здоров'я федеральної землі Мекленбург - Передня Померанія. Разом з Асоціацією лікарень та Німецьким об'єднанням допомоги літнім людям (KDA) воно розробило концепцію "професійної інтеграції українців до лікарень та установ по догляду за людьми похилого віку".

Уряд федеральної землі Північний Рейн - Вестфалія спробував залучити іноземних фахівців, які опинилися тут у ролі біженців, підйомними виплатами. На початку травня 2022 року міністр праці та охорони здоров'я Карл-Йозеф Лауманн (Karl-Josef Laumann) запропонував 3000 євро всім медсестрам з країн, які не входять до ЄС, включаючи українок, які мають досвід роботи за фахом на батьківщині, у вигляді "вітальних грошей від уряду федеральної землі".

Однак ініціативи, які були запущені понад рік тому, поки що мало що дали. Міністерство охорони здоров'я землі Мекленбург – Передня Померанія визнало, що "заявок від українських медсестер було дуже мало". Чиновники припускають, що причина низького попиту на вакансії у німецьких клініках – у тому, що серед біженців з України дуже невелика кількість медичних працівників.

У федеральній землі Північний Рейн - Вестфалія охочих теж виявилося не так вже й багато, оскільки, за повідомленням міністерства охорони здоров'я, більшість біженців все ще проходять так звані інтеграційні курси та вивчають німецьку мову, без якої неможлива професійна діяльність у сфері медицини.

Той факт, що вищезгадані зусилля та різні пропозиції щодо працевлаштування біженців у клініках та будинках для літніх людей не викликали у них відгуку та інтересу, може бути пов'язаний з тим, що для професійної інтеграції біженцям необхідно докласти великих зусиль. Проте існує низка вагомих причин, які утримують багатьох українських медсестер від пошуку роботи в Німеччині, вважає керівник кельнського Центру зайнятості (Jobcenter) Мартіна Вюркер.

Головна проблема не у кваліфікації, а у німецькій мові

За даними статистики, датованими березнем 2023 року, з лютого 2022 року в Німеччині кількість людей, які підлягають обов'язковому соціальному страхуванню з українським громадянством, збільшилася з 57 000 до 137 000. А кількість працівників, зайнятих на низькооплачуваних посадах за цей же період, збільшилася приблизно з 8000 до 33 000. До цього числа входять і українці, які приїхали до Німеччини ще до початку війни.

"У Кельні близько 6200 вихідців з України віком від 15 років і старших отримують допомогу від агентства з праці. Близько 4400 з них - жінки. За нашими оцінками, близько восьми відсотків цих українців були зайняті у сфері охорони здоров'я", - каже в інтерв'ю DW Мартіна Вюркер.

У кельнському Центрі зайнятості, за словами його керівника, зареєстровано близько 40 відсотків людей, переважно жінки з вищою освітою, і приблизно стільки ж не мають визнаної у Німеччині професійної кваліфікації.

На запитання, чому так важко запропонувати роботу українським біженцям з медичною освітою, Мартіна Вюркер пояснює: "Головна проблема полягає в тому, що біженці з України не володіють німецькою мовою, щоб працювати з пацієнтами чи літніми людьми. На даний момент у Кельні близько двох тисяч біженців займаються на піврічних курсах німецької мови і приблизно стільки ж чекають на свою чергу, багато хто проходить так звані інтеграційні курси, які тривають дев'ять місяців, там же вони отримують елементарні знання німецької мови, але їх недостатньо, щоб почати роботу в медичних установах. адже спілкуватися їм доведеться не лише з колегами, а й із пацієнтами чи людьми похилого віку, яких треба розуміти, щоб їм допомогти”.

Федеральне відомство у справах міграції та біженців (BAMF) вже видало понад 30 тисяч дозволів на безкоштовні курси німецької мови для українських біженців. Але процес оволодіння мовою потребує певного часу. Навіть якщо німецька є другою за популярністю мовою в Україні після англійської та, за даними опитування 2015 року, понад 17 відсотків населення вивчало німецьку мову в українських школах, проблема спілкування залишається серйозною перешкодою у профінтеграції, причому не лише в медицині.

Друга проблема – у визнанні дипломів. Ця процедура також займає багато часу. Медсестрам або персоналу з догляду за літніми та хворими людьми необхідно на іспитах підтвердити свою кваліфікацію. Поки цього не сталося, люди живуть на допомогу – "Bürgergeld". Деякі з біженок ще не впевнені в тому, чи хочуть вони працювати в Німеччині, бо сподіваються якнайшвидше повернутися на батьківщину до своїх чоловіків.

Мовну проблему називає головною і Доротея Ульман, керуюча амбулаторною сестринською службою одного з районів Гамбурга. "На співбесіді у мене була українська медсестра, але я змогла спілкуватися з нею лише за допомогою перекладача в Google. Я не можу відправляти медсестер, які не володіють німецькою мовою, до пацієнтів, незважаючи на їхню хорошу кваліфікацію", - наголосила вона в інтерв'ю виданню pflegen-online.

Джерело