Чому українським лікарям складно отримати дозвіл на практику у Німеччині

До Німеччини з початку війни в Україну прибули понад 1500 українських лікарів. Однак ліцензію на медичну практику змогли отримати лише 187 із них.

Чому медикам з України складно влаштуватися за фахом у Німеччині, розповідає DW.

Попри великий дефіцит кадрів біженцям складно влаштуватися у медицині

Упродовж кількох наступних років у Німеччині бракуватиме 50 000 лікарів. Такий прогноз озвучив федеральний міністр охорони здоров'я Карл Лаутербах.

У Німеччині проживають близько 1,3 млн українських біженців. За даними дослідження Die Welt, з лютого 2022 року до країни прибули понад 1600 лікарів з України, але повну ліцензію на медичну практику отримали лише 187.

Лікар-анестезіолог з Одеси Олексій Український працює за фахом у Німеччині з 2016 року. З початком полномасштабного вторгнення він почав проводити безкоштовні вебінари та запустив Telegram-канал, де давав поради щодо визнання диплому для лікарів у Німеччині.

"Тоді мені просто потрібно було перекласти диплом. Тепер вони повинні надати ці величезні документи, в яких детально описується кожен аспект їхньої освіти. І навіть якщо ваш університет зараз не в зоні бойових дій і ви можете отримати документи, це може зайняти шість місяців і коштуватиме тисячі євро на переклад. Для людей, у яких зруйновано житло, у яких немає нічого, може, одна валіза – це може бути нездоланною перешкодою", - зазначив Олексій Український.

У кожній землі – свій набір правил для визнання освіти лікаря

Навіть якщо документи українського лікаря перекладені та він склав іспит з німецької мови, навряд чи легко потрапити в практику чи лікарню.

Наступним етапом є визнання освіти відповідно до німецького медичного диплома. Більшості іноземних лікарів доводиться компенсувати різницю кількості теоретичних іспитів і обсягу практичного досвіду проходженням практичного стажування та складанням іспитів.

У кожній з 16 федеральних земель Німеччини свій перелік стандартів, яким повинен відповідати іноземний лікар.

"Більшість людей, я б сказав десь 80%, у моєму Telegram-каналі – це жінки від 35 до 45 років з дітьми. Їхні чоловіки змушені були залишитися в Україні, тому що вони призовного віку", - розповідає лікар-анестезіолог.

Цим українкам потрібно якось організувати догляд за дитиною, поки вони готуються до іспитів.

"Або взяти, наприклад, старших лікарів. 50-річний дерматолог, який практикує 20 років, але медичний факультет якого вже давно позаду, може не дуже легко скласти іспит з внутрішньої медицини, призначений для 22-річних студентів у Німеччині", - звертає увагу Олексій Український.

За його словами, процес із документами триває дуже довго - місяці або навіть роки.

"А тим часом ви можете працювати медсестрою, якщо вам пощастить, пбо в супермаркеті чи піцерії, якщо не пощастить", – зауважує анестезіолог.

Що пропонують у профспілці лікарів Німеччини

Найбільша профспілка лікарів Німеччини Marburger Bund критикує систему ліцензування іноземних лікарів. Там пояснюють, що процес такий повільний частково через те, що існує єдиний офіс для оцінки іноземної медичної кваліфікації. Цій установі бракує фінансування та персоналу.

За словами прес-секретаря профспілкиГанса-Йорга Фрізе, органу з оцінки медичних професій (GTG) у Бонні потрібно:

• більше персоналу і менше бюрократії;
• більше цифровізації процедур;
• більше стандартизації у 16 землях Німеччини.

Адже навіть після всіх етапів визнання, професійна ліцензія лікарям часто видається лише на два роки. Довгі затримки в наступному процесі подачі заявки можуть призвести до того, що ці лікарі влаштуються на роботу через два роки і залишатимуться безробітними, поки їхній роботодавець чекатиме на їхнє повернення.