Bild: Чому так мало українців знайшли роботу у Німеччині

За даними Федерального агентства з працевлаштування, наразі лише 19% українських біженців у Німеччині віком від 18 до 64 років мають роботу. Це лише на два відсотки більше, ніж рік тому, пише bild.de.

101 тис. осіб мають роботу, що оподатковується внесками до фонду соціального страхування, 34 тис. осіб – міні-роботу. Більшість із них зайняті у сфері обслуговування (тимчасові роботи, садівництво, управління об'єктами), обробних виробництвах, будівництві та громадському харчуванні.

При цьому 467 тис. працездатних дорослих отримують допомогу громадянина, право на яку із самого початку надавали українським військовим біженцям. Їм не потрібно подавати прохання про надання притулку, вони одразу отримували можливість працевлаштування у центрах зайнятості.

Результат: порівняно з іншими біженцями, українці дещо швидше влаштовуються на роботу. Але, за європейськими мірками, інтеграція українців у Німеччині йде повільно.

Тож у жовтні німецький уряд запустив турбо працевлаштування. Міністр праці Хубертус Хайль розраховує на тісну підтримку з боку центрів зайнятості (зустріч зі співробітниками з працевлаштування кожні шість тижнів) та ефективніше працевлаштування.

Але цифри свідчать про це: інтеграція на ринок праці відбувається дуже повільно.

Тому ХДС/ХСС та ВДП закликають надавати українцям лише допомогу для прохачів притулку, тобто максимум 410, а не 502 євро на місяць (з січня допомога громадянина становитиме навіть 563 євро).

Їх аргумент полягає в тому, що дохід громадянина дає неправильні стимули. Зокрема, роботу з низьким доходом навряд чи буде виправданою. Квартплата, що постійно зростає, ще більше посилить цей ефект (житло та опалення оплачуються державою за рахунок допомоги громадянина).

Ця зміна може торкнутися лише тих українців, які ще не отримують допомоги. Але таких поки що небагато. З січня по вересень кількість українських військових біженців зросла всього на 43,5 тис. осіб.

Не викликає сумнівів і той факт, що багато українців мають хорошу професійну кваліфікацію. Однак у Німеччині дуже високі бар'єри для визнання іноземних кваліфікацій та знання мови. З цієї причини програма Job Turbo передбачає, що у майбутньому працевлаштування здійснюватиметься, як правило, з рівням володіння мовою B1 або A2, а не B2.

За даними Федерального агентства з працевлаштування, у жовтні інтеграційні курси пройшли 129 тисяч українців. З них 95 тис. людей завершать навчання протягом найближчих шести місяців. Решта має закінчити курс до вересня 2024 року.