Deutsche Schule: 10 відповідей на запитання українських батьків про німецьку школу

Протягом весни та літа німецькі школи прийняли 146 тисяч українських дітей-біженців. Зараз школярі по всій країні перебувають на літніх канікулах, однак незабаром у Німеччині розпочнеться новий навчальний рік. UAMEDIA зібрала найпоширеніші питання про німецьку школу, які турбують українських батьків, і знайшла на них відповіді.

1. Яка система освіти діє в Німеччині?

У Німеччині діє класична трирівнева система шкільної освіти: початкова школа (Grundschule), середня школа (Sekundarstufe I) та старша школа (Sekundarstufe II). Втім, якщо в Україні найчастіше поділ на рівні відбувається всередині однієї школи, то тут кожна ланка функціонує як окремий заклад. Тобто, якщо в родині троє школярів різного віку, вони можуть ходити до трьох різних навчальних закладів, які розташовані у різних частинах міста, або навіть у різних населених пунктах, якщо мова йде про районні землі.

На відміну від шкільних систем багатьох інших країн, німецька школа є структурованою: для дітей одного віку тут існують різні типи шкіл - з більшим чи меншим навантаженням.

2. Чи обов'язково дітям у Німеччині ходити до школи?

Так, у Німеччині здобуття шкільної освіти регулюється законодавством і є обов'язковим для дітей певного віку або до завершення певного рівня школи. Залежно від законів федеральних земель, обов'язковими можуть бути 9 або 10 класів. При цьому учні, які залишалися на другий рік, можуть завершити навчання раніше - на рівні 8 чи навіть 7 класу, але якщо їм вже виповнилося 16-17 років.

Батьки та опікуни зобов'язані здійснювати нагляд за тим, як їх діти відвідують школу та здобувають освіту. Якщо учень хворіє, треба мати довідку від лікаря. У разі, якщо дитина без причини прогулює школу, на батьків може накладатися штраф. В окремих випадках невідвідування школи дитиною може трактуватися як злісне невиконання батьківських обов'язків, наслідком чого може стати навіть позбавлення батьківських прав. Це важливо знати українцям, які мають намір на кілька тижнів залишити Німеччину і відвідати Україну. Щоб не виникало проблем із законом, для подорожей варто обирати лише період шкільних канікул.

При цьому дошкільна освіта в Німеччині не є обов'язковою. Тому більшість дитячих садочків у країні є приватними.

3. У якому віці діти йдуть до школи в Німеччині?

До першого класу Grundschule німецькі діти йдуть у шість років.

При цьому батькам необхідно знати особливості місцевого законодавства, адже різні федеративні землі встановлюють свій граничний термін на рік. Скажімо, якщо дитині виповниться шість років 5 вересня, вона обов'язково повинна піти до школи цього року у Брандебурзі, де граничний термін відраховується від 30 вересня, а от у Тюрингії може зачекати до наступного навчального року.

На прохання батьків та за наявності висновку від психолога про достатній/недостатній розвиток дитини, розпочати навчання у школі можна на рік раніше чи пізніше.

4. Чим відрізняються навчальні заклади середньої школи?

Grundschule німецькі школярі відвідують переважно з 1 по 4 клас, лише в Берліні та Бранденбурзі - з 1 по 6 клас. Після завершення молодшої школи вони проходять тестування і можуть бути зараховані до різних типів навчальних закладів середньої ланки освіти Sekundarstufe І. Hauptschule – це основна школа, яка спеціалізується на наданні учням базового рівня знань. Навчання тут триває переважно 5 років, а по закінченні 9 чи 10 класу діти можуть вступати до технікумів чи професійних коледжів.

Realschule – реальна школа, яка вважається за рівнем освіти проміжною між основною школою та гімназією. Учні навчаються тут 6 років, після чого можуть переходити до Sekundarstufe ІІ або вступати до коледжів.

Gesamtschule – загальна школа, яка поєднує особливості різних освітніх програм і дозволяє вивчати технічні та гуманітарні науки одночасно. Після цієї школи діти можуть вступати до гімназії або продовжувати професійне навчання.

Повну загальну середню освіту (Sekundarstufe ІІ) в Німеччині можна отримати в гімназії або у професійно-технічному училищі.

Гімназія - це найпрестижніший заклад середньої ланки освіти, тому зараховують сюди за серйозним конкурсом та рекомендаціями. Часто в гімназіях вимагають знання не менше двох іноземних мов. У такому випадку українські діти іноді можуть зазначати англійську та російську як іноземні. Однак, якщо українські біженці розмовляють російською у побуті, її як іноземну не зараховують.

У гімназії діти можуть навчатися 9 років, якщо вступили після молодшої школи, або два-три роки, якщо здобувають тут повну середню освіту. Після 12 чи 13 класу гімназисти отримують атестат Abitur, який дає право на вступ до вищого навчального закладу.

5. Як оформити дитину до школи?

Оформити дитину до школу українські біженці можуть після реєстрації і прописки. Якщо батьки самостійно не займаються пошуком школи, зазвичай органи місцевого самоврядування самі дають направлення на навчання, адже до контролю за відвідуванням освітніх закладів тут ставляться дуже серйозно.

Школу підбирають за місцем проживання, і в такому разі дитина зможе добиратися до освітнього закладу шкільним автобусом. Якщо батьки обирають іншій освітній заклад, про дорогу потрібно буде подбати самостійно.

Від українських біженців, які тікають з України в умовах війни, ніяких документів про навчання, табелів чи виписок оцінок зазвичай не вимагають. Знадобиться лише свідоцтво про народження або паспорт, якщо дитині вже виповнилося 14 років.

При вступі дитини до школи батьки заповнюють анкету, у якій зазначають кількість класів, які закінчив учень в України, відомості про щеплення, стан здоров'я та вподобання дитини. Серед “нестандартних” для українців пунктів тут може бути питання про віросповідання та стать дитини (у Німеччині можна обирати між чоловічою, жіночою та невизначеною статтю).

6. Чи обов'язково продовжувати навчання дітям, які мають атестат української школи?

Найбільш розгублено за кордоном почувають себе українські випускники та діти, які на батьківщині завершують навчання у школі. Без знання мови український атестат не дасть можливості вступити у вищий навчальний заклад, навіть якщо дитина в Україні була відмінником.

Що стосується дев'ятикласників, уникнути навчання в Німеччині не вдасться, адже в цій країні є обов'язковими 10 класів середньої школи.

Якщо дитина закінчила вдома повних 11 класів, вона може не ходити до школи за віком і шукати собі роботу. При цьому учні, які мають намір продовжувати навчання в Німеччині, повертаються тут до 10 класу і повинні навчатися ще два-три роки, щоб отримати атестат про здобуття повної середньої освіти.

Втім, головне для вступу до вищих навчальних закладів - це рівень німецької, який повинен бути не нижче В2.

7. Який клас краще: звичайний чи інтеграційний?

У німецьких школах українські діти можуть навчатися в звичайних або в інтеграційних класах. При цьому у батьків не завжди є можливість обирати з двох варіантів, адже здебільшого це залежить від можливостей навчального закладу.

Якщо спеціальних інтеграційних класів у школі не передбачено, українці йдуть навчатися до звичайного німецького класу. З одного боку, це дає дитині можливість одразу зануритися в атмосферу місцевої школи, відчути всі особливості освіти в дії. Якщо у школяра є певні знання з німецької і він здібний, від навчання в німецькому класі може бути позитивний ефект. Однак для дітей, які не знають мови, таке навчання перетворюється на банальне відсижування годин за партами. На жаль, іноді німецькі вчителі ставляться до українців як до тягаря на уроці і просять лише “тихенько посидіти і не заважати”. Як наслідок, українські діти не інтегруються в німецьких класах, а тримаються купками. Без знання мови зрозуміти, а тим більше засвоїти зміст уроку середньої школи майже неможливо. Більшість українців, які пішли в німецькі класи, залишаються зараз на другий рік.

Інтеграційні класи створені саме для адаптації іноземців і вивчення німецької мови, якій і приділяється головна увага. Інші предмети можуть бути відсутні чи зведені до мінімуму (у таких випадках фізкультура й англійська зазвичай залишаються). При цьому з дітьми працюють педагоги за спеціальною інтеграційною програмою, яка подібна до програми Deutchkurs для дорослих. Шкільний рік учню інтеграційного класу не зараховується, адже він не здобув усі необхідні знання у школі. Однак, якщо дитина зможе вивчити мову протягом року, то продовжити навчання у німецькому класі їй буде набагато легше.

8. Чи може дитина після школи перебувати вдома сама?

Це питання хвилює, передусім, батьків, які планують виходити на роботу і не мають з ким залишити дітей.

За німецькими законами дітей до 12 років залишати без нагляду на тривалий час заборонено. Однак від 7 до 12 років дитину можна залишити на період до двох годин саму, “якщо це дозволяє її розвиток та навколишнє середовище”. Це означає, що в приміщенні, де перебуває дитина, немає гострих предметів, вимкнені газові та електроприклади, а дитятко на самоті не зможе відкрити жодне вікно. При цьому, якщо сусіди поскаржаться, що дитина перебуває сама, до оселі завітають соціальні служби. І якщо вони таки знайдуть місце перебування дитини небезпечним, у батьків можуть виникнути проблеми.

Отже, без нагляду краще дітей у Німеччині не залишати. У молодших школах тут зазвичай працює група продовженого дня до 16 чи 18 години. Тут дітей нагодують, вихователі зроблять з ними уроки, виведуть на прогулянку. Для 1-2 класів група може бути безкоштовною, починаючи з 3 класу - платна, і її ціна становить 50-100 євро на місяць.

Крім того, при школах існують різноманітні гуртки і секції, де дитина може затримуватися після уроків з користю.

9. Коли в німецьких школах розпочинається навчальний рік?

Кожна федеральна земля Німеччини має свій графік відпочинку. Загальна тривалість канікул не може перевищувати 75 днів на рік (не рахуючи офіційних вихідних і святкових днів). Втім за часом канікули у різних землях збігаються лише у різдвяні та пасхальні дні. Система “плаваючих” канікул дозволяє німцям уникнути сезонних міграцій, адже через графік шкільних вихідних дорослі німці ідуть у відпустку у різний час.

Для більшості німецьких школярів навчальний рік розпочнеться у серпні. Діти Північного Рейн-Вествалії підуть до школи першими - вже 9 серпня, у землях Мекленбург-Передня Померанія та Шлезвіг-Гольштайн - 15 серпня. У Гамбурзі діти підуть до школи 18 серпня, а в Берліні та Брандебурзі - 22 серпня. З 25 серпня відкривають двері школи Бремена, Нижньої Саксонії, Саксонії-Ангальт.

А от у Баварії, Гессені, Рейнланд-Пфальці, Баден-Вюртемберзі та Саарі новий навчальний рік розпочнеться вже у вересні.

10. Чи можливо поєднати навчання у німецькій і українській школах?

Більшість українських біженців таки планують повертатися в Україну, тому не хочуть переривати навчання в українській школі, навіть перебуваючи за кордоном. Минулий навчальний рік українські школярі завершували дистанційно, і за бажанням всі охочі змогли написати тестові роботи і отримати свої семестрові і річні оцінки.

Якщо дитина у новому навчальному році буде відвідувати німецький навчальний заклад (а ми вже з'ясували, що школа в Німеччині є обов'язковою), часу на дистанційне навчання в Україні у неї не буде. У такому разі існують сімейна та екстернатна форми навчання, які дозволяють самостійно опановувати матеріал і здавати лише контрольні і тестові роботи. Якщо українська школа дозволить екстернам здавати заліки дистанційно, дитині може знадобитися кілька репетиторів (з ними також можна займатися через Zoom).

У багатьох школах Німеччині дітям не задають домашніх завдань, тож вільний час цілком реально можна приділяти навчанню в українській школі. При цьому найкращим варіантом була б можливість проведення дистанційних занять у вечірній час. Якщо українські школи не зможуть організувати таку форму навчання, то найпатріотичнішим дітям-утікачам, які попри все хочуть вивчати українську мову і історію, доведеться робити це самотужки.