Учні з України вітають українських та польських вчителів з професійним святом

14 жовтня Польща відзначатиме День національної освіти. В цей день, у далекому 1773 році король Польщі Станіслав Понятовський виступив з ініціативою створення Комісії національної освіти. Комісія фактично перебрала від Ордену єзуїтів керівництво освітою, мала широкі права, повноваження і була незалежна, в результаті чого її вважали першим Міністерством освіти в історії Польщі.

Нині практично для всіх вчителів і учнів в Польщі цей день є вихідним. У деяких школах організовують лінійки, зустрічі або вечірки. Цього року до польських шкіл пішли 185 тисяч дітей-біженців. Звісно, нові друзі і педагоги долучають юних українців до свої святкових заходів.

А в Україні за традицією вшановують учителів у першу неділю жовтня. Свято було започатковано указом президента Леоніда Кучми № 513/94 від 11 вересня 1994 року. Напередодні учні традиційно дарують педагогам квіти, листівки, а деякі батьківські комітети «розшибають лоба» аби зробити вчителям коштовні подарунки.

Олеся Ковальчук, засновниця Фундації «Освітній центр «Діти України», не підтримує будь-які збори коштів на подарунки учителям - ані в Україні, а ні тут, у Польщі. Цього року Фундація відкрила в Польщі філію харківського ліцею «Перша Українська школа» – PUSH School Warsaw. Пані Олеся розповідає, що разом з колегою Наталією Волошко поставила на меті створити українське шкільне середовище в конгломерації зі школою мистецтв, аби до обіду діти могли освоювати освітню програму, а після обіду займатись мистецтвом, зокрема, співами, музикою, образотворчою і художньою творчістю. Саме таких можливостей не вистачає дітям-біженцям, котрі оселилися у польських містах і селищах.

Партнером нового закладу стала школа мистецтв Voloshka, теж з Харкову. На околиці Варшави, в передмісті Marki, знайшли трохи занедбаний двоповерховий фітнес центр, узяли в оренду, провели косметичний ремонт. Причому посильну участь в цьому узяли канадські військові-волонтери, адже серед батьків потенційних учнів з України практично не має тат, а є мами і бабусі, що виїхали з дітьми з Харківщини, Запоріжжя, Херсонщини, Донеччини та інших регіонів. Педагоги також переважно з цих областей, як і діти, вони були вимушені шукати захист вій російської агресії за тисячі кілометрів від рідної домівки. Наразі школа приймає учнів з першого по одинадцятий клас, навчання йде українською мовою, максимальне завантаження школи – 130 учнів. Класи невеличкі, не більше 15 дітей, але це і добре – так кожен учень відчує увагу вчителя до себе.

Фактично діти перебувають у школі цілий день, з 9 до 17 години, що зручно для працюючих мам. Утім, учні не перевантажені, мають час на харчування, відпочинок, прогулянку і заняття спортом. Батьківська плата – 500 злотих на місяць. За місяць діти вже згуртувалися, навіть створили співочий ансамбль, який, власне, і привітав вчителів напередодні 2 жовтня виконанням відомих творів «Києве мій» та «Ніч яка місячна». А ще діти грали на гітарі, фортепіано, скрипці, показали театральний стендап.

У такий спосіб в українських навчальних закладах в Польщі створюють нові традиції. Приміром, об’єднуючий інтеграційний пікнік для учнів і вчителів українських шкіл та польських, що розташовані поруч. Якраз на польський День освіти, 14 жовтня, у Варшаві планують провести такий пікнік. В Україні в цей день відзначатимуть свято українського козацтва і День захисника України. Тож у планах української громади – спілкування, концерт і частування українськими смаколиками.