Українські діти у школах Польщі стикаються з жорстким булінгом

Українці у Польщі все частіше стикаються з мовою ворожнечі.

Українські діти у школах Польщі стикаються з жорстким булінгом

Польське видання TokFM розповіло, що син українки в Польщі не хоче йти до школи з вересня через образи та буллінг з боку однокласників.

"Перед канікулами був у сьомому класі. Він почув від хлопців, що було б добре, якби його батько, який на війні, помер. Були й інші дуже неприємні слова, які я навіть не хочу цитувати", - розповіла Олена з Києва.

Вона додала, що її син не хоче з вересня йти до польської школи, бо боїться, що з ним знову станеться таке.

Крім того, за словами інших співрозмовників видання, українці у Польщі все частіше стикаються з мовою ворожнечі.

"Кілька хлопців неодноразово говорили мені, що вони за Росію, щоб я повертався в Україну та воював. Сміялися, що Росія переможе", – розповів учень початкової школи Микола.

Також українка Ірина, яка мешкає у Любліні більше року, розповіла:

"Та трапляється, коли я розмовляю з кимось українською, наприклад, на автобусній зупинці, чую коментар: "Це Польща, і тут люди говорять польською". Приїхала сюди з дітьми. Я ходила на курси і навчалася. Але я все одно роблю помилки. Іноді мені не вистачає польських слів, у мене теж східний акцент. Деяким людям це не подобається".

Видання зазначає, що ситуація тим складніша, що попереду вибори в Польщі й одним із кандидатів у Сейм держави є антиукраїнська партія.

"Ми часто забуваємо, що мова має силу. Слова мають велику силу. У мові публічної дискусії чи політичної кампанії функція мови переконлива, вона має формувати соціальні настанови, вона має створювати певне бачення світу", - висловила думку доктор Маргарет Ойя-Новак з Інституту соціальної комунікації та медіанаук Університету Марії Кюрі-Склодовської у Любліні.

За її словами, ключову роль відіграють соціальні мережі, в яких є дискримінаційні повідомлення, які виключають ту чи іншу групу.

"Іноді тисячі чи навіть мільйони людей діляться однією публікацією. І поширюється, як снігова куля. Слова дуже близькі до дій і, наприклад, до фізичної розправи", – висловила думку доктор Маргарет Ойя-Новак.

За її словами, такі випадки вже можна побачити у школах. Зокрема, під час роботи з учителями Маргарет простежує, що проблема почалася зі словесного насильства.

"З'являються слова "ті злі біженці", "ті українці". Потім це переростає у фізичну агресію, дискримінацію, відчуження. І дуже часто дитина, яка зазнає насильства над якоюсь частиною своєї особистості, тікає з такої школи чи класу", - розповіла експерт виданню.