В Естонії почастішали випадки шахрайства при оформленні українців на роботу

Консультант Трудової інспекції Естонії Мирослава Кононенко назвала три проблеми, з якими найчастіше стикаються ошукані українські біженці в Естонії. Зокрема, це обіцяні, але невиплачені зарплати, виплачені, але менші за обіцяне, і будь-які проблеми з трудовим договором.

Про це пише ERR.

За словами Мирослави Кононенко, із приїздом військових біженців в Естонії активізувалися шахраї, які хочуть заробити, користуючись розгубленістю та незнанням приїжджих. Зловмисники з'являються у чатах та соцмережах, де спілкуються між собою біженці. Як правило, вони пропонують роботу із привабливою зарплатою. Пишуть, що це «безкоштовна вакансія» та офіційне працевлаштування.

«На естонців це не спрацює, бо вони навіть не знають, що це таке безкоштовна вакансія. А це означає, що деякі фірми з працевлаштування, які виникли як гриби після дощу, пропонують роботу, але беруть за це гроші. В Естонії це незаконно та в інспекції про це постійно розповідають», — пояснила Кононенко.

Консультант Трудової інспекції розповіла про ще один поширений випадок. Так, до інспекції звернулася жінка, яка розповіла про те, що вона знайшла роботу у соціальній мережі Facebook, де треба було щось писати віддалено. І роботодавець за укладання офіційного договору попросив заплатити 30 євро, пояснивши, що в Естонії укладання договору платне.

І жінка, ще не заробивши жодного центу, перевела шахраю 30 євро. При цьому як одержувач виступала не фірма, а приватна особа. Після цього з жертви вимагали ще 30 євро за внесення до трудового регістру, після чого ще 60 євро. Коли потенційний роботодавець запросив чергову суму за оформлення на роботу, жінка зрозуміла, що її дурять і звернулася до Трудової інспекції. Внаслідок перевірки виявилося, що фірма реально існує, але шахраї не мають до неї відношення, а просто діють від її імені.

Кононенко нагадала, що якщо з когось взяли гроші за працевлаштування та працевлаштували, то варто звернутися до Трудової інспекції, оскільки це є незаконним. Якщо взяли гроші та не працевлаштували, тоді треба звернутися до поліції. Якщо при нормі 170 годин на місяць хтось працює 300-350 годин і постійно перебуває під тиском і його відверто експлуатують, то йому потрібно звернутися до Департаменту соціального страхування. Там є відділ допомоги жертвам, там все розкажуть та пояснять, куди далі звертатися.

«Трудова інспекція – це не каральний орган. Насамперед ми намагаємося пояснити людям, у тому числі й роботодавцям, що вся діяльність має бути законною. Чим менше люди дозволятимуть собі працювати абияк і без договорів реєстрацій, тим менше роботодавці цим користуватимуться», — розповіла Кононенко.