Вдома все набагато швидше. Українка про бюрократію та життя в Німеччині

Бюрократія в Німеччині – одне із явищ, яке дивує українців, що вимушено переїхали в цю країну через війну. В мережі з'являється багато нарікань на місцеві державні органи. Мовляв, чекати доводиться довго, і там примушують заповнювати безліч паперів.

Чи справді в Німеччині складно взаємодіяти з державними органами, а також чим цікавий німецький менталітет та звички – РБК-Україна розповіла киянка Галина Літовченко, яка вимушено виїхала в цю країну через війну.

"Страховку чекала тижнями". В Німеччині звикли надсилати документи поштою в конвертах

Українка Галина Літовченко переїхала до Нюрнберга навесні. Поселилася вдома у своєї подруги, яка живе в Німеччині вже кілька років. Каже, що сама стикалася з німецькою бюрократією кілька разів.

"Для самих німців, мені здається, це не бюрократія. Незадоволених довгими процедурами німців я не бачила. А от українцям це дивно. Моя перша порада – краще приходьте в державні органи з тими, хто говорить німецькою. Вас можуть просто не зрозуміти, і англійською говорять далеко не всі. Хоча перший візит має бути безпроблемним – там достатньо заповнити анкету, взяти фотокартки й показати український паспорт: там вже прийняли багато українців і знають, що робити", - розповідає вона.

Перша установа, в яку треба сходити українцям після прибуття в Німеччину – Sozialamt. Це районна установа, де треба внести ваші дані. Це дозволить потім отримати виплати. Суми отримують різні. В середньому – 360-400 євро, залежно від складу родини та інших факторів. Також там оформлюють страховку.

"Бюрократія проявлялася в тому, що страховку можуть слати тижнями. Все набагато повільніше, ніж в Україні. Вдома – все у кілька разів швидше. На руки страховку не дають – тільки поштою. І взагалі в Німеччині люблять багато паперів, і саме поштою пересилають дуже багато документів. Дивувалася, чому не можуть видати на руки, але потім звикла. Я чекала на страховку кілька тижнів. Хоча самі німці розуміють, що це документ, який може знадобитися в будь-який момент", - звертає увагу Галина.

Загубили документи українки, хоча та відправила їх електронною поштою

Burgeramt – ще одна установа, куди треба піти українцям в Німеччині. Там треба прописатися там, де ви оселилися. Це схоже на прописку в Україні. В Німеччині називається Anmeldung. Людина, яка вас прописує у себе, має також прийти туди особисто. Ще один варіант – оформити субаренду, і тоді власнику квартири нараховуватимуть частину коштів за ваше проживання. За словами Галини, багато може залежати від самого працівника у державних органах.

"У моєї подруги – однокімнатна квартира. І на прийомі в цій інстанції виявилося, що там за якимись нормами недостатньо квадратних метрів, щоб мені там дозволили поселитися. Ми вже розчарувалися, пішли додому. Подруга подумала, що варто сходити в інший день. Ми знову через якийсь час туди пішли, попередньо записавшись, і нам все швидко оформили. Подруга сказала, що в питанні поселення у квартирі українців на ці квадратні метри можуть закрити очі, бо співчувають українцям", - згадує вона.

Також українцям треба отримати вклейку в закордонний паспорт, який дає дозвіл на проживання і право на роботу в Німеччині. Є інстанція під назвою LEA. Туди треба звертатись, щоб отримати документ про надання вам тимчасового захисту. Він же й включає право на проживання та роботу в країні.

"Також треба запастися терпінням, але й за можливості коректно нагадувати про себе. Це пришвидшить процес. Чула про випадок, як в якійсь інстанції загубили документи українки, хоча та відправила їх на електронну пошту. Та потім не могла отримати виплати, бо працівник щось наплутав. Хоча вони там насправді перевантажені, обробляють багато документів. Бо наших прибуває багато", - звертає увагу вона.

"Сказала у банку, що в Україні картку видають відразу. Відповіли, що такого не може бути"

Банківська карта місцевого банку українцям в Німеччині потрібна, щоб отримувати виплати (перша виплата скоріше за все буде готівкою, а далі – на карту). Також для того, щоб працювати в Німеччині й отримувати на карту зарплатню. За словами Галини, процедура оформлення картки будь-якого банку в Німеччині триває набагато довше, ніж в Україні:

"В Німеччині зовсім не так, як багато хто звик в Україні: карту банку за десять хвилин ви не отримаєте. Спершу під час візиту вам призначають "термін" – з ним треба прийти наступного разу. Я розповіла у банку працівнику, що в Україні карту можуть видати відразу. Відповів, що такого не може бути. Ще один нюанс – картку вам не видають на руки, а надсилають у конверті поштою. Окремо надсилають вам листом коди доступу і все що треба для користування карткою".

За її словами, її знайомий українець в Німеччині збирає кошти на допомогу українським військовим.

"Він хотів оформити картку для волонтерських коштів. Йому відмовили у чотирьох банках. В одному банку сказав, що це для військових. Там злякалися, кажуть – ні, не можемо таке оформити. І тільки п'ятий погодився це зробити", - згадує жінка.

Викликали поліцію, побачивши механіка в полі. Німецька любов до правил та закону

Німці самі люблять слідувати всім можливим правилам - їх для цього не треба змушувати чи контролювати. Вони навіть самі часом контролюють інших навколо. За словами Галини, це закладене в німецькому менталітеті. Якщо хтось порушує правила, їм роблять зауваження.

"Всі знають, що переходити на червоне світло дорогу не треба. Але у багатьох країнах Європи це сприймають швидше як рекомендацію, а не суворе правило. Наприклад, колись була у Лондоні, і там здивувалася, як спокійно люди натовпами переходили велике перехрестя, коли ще не загорілося зелене світло. Поруч стояв поліціянт, але ніяк не реагував. В Німеччині – зовсім інакше. Хотіла встигнути пробігти на червоне, а поруч німкеня почала на мене буквально кричати. Я аж злякалася, не очікувала такої реакції", - згадує вона.

Німці можуть подзвонити в поліцію не тільки тоді, коли стають свідком злочину. Це може відбутися, якщо просто помічають явище, яке на їхню думку є підозрілим.

"В Баварії знайомий українець працює автомобільним механіком. Їхав автобаном, зламалася машина. Відкотив її прямо у поле, щоб не заважати руху. Відкрив капот, почав там щось перевіряти. Хвилин через 20 під'їхав наряд поліції, спитав що той робить.

Виявилося, викликав хтось з автомобілістів, який побачив чоловіка в полі з відкритим капотом машини. Ті просто перевірили документи й поїхали. Порекомендували йому самому авто не оглядати, а відразу везти на станцію техобслуговування", - розповідає про особливості місцевого менталітету жінка.

За її спостереженнями, німці не дуже охоче заводять друзів. Якщо живуть у будинку, в якому небагато квартир, можуть роками не знати своїх сусідів.

"Вони не знайомляться навіть із сусідами, якщо в тому немає потреби. Можуть так жити роками, і всіх все влаштовує. Але якщо подружитися із німцями, це будуть дуже надійні друзі, ви можете реально на них покластися", - додає Галина.

Сортування сміття та ідеальна "соціалка". Звички, які варто запозичити у німців українцям

Є безліч прикладів, коли українцям варто було б брати приклад із німців, переконана Галина.

"У нас часто кажуть: от якби цей парк у Києві віддали в управління німцям, там би все розквітло. А так – стоїть занепадає". Мені здається, це справді так і є в житті – німці якщо беруться за якусь справу, то роблять її дуже добре, і навіть ідеально", - каже вона.

На думку українки, нам варто запозичити у німців:

• Звичку сортувати сміття – в Німеччині навряд чи хтось дозволить собі викинути шкірку від банана в бак для скла;
• Завершувати розпочату справу, робити все якісно та приділяти увагу деталям – часто в Україні можна побачити недокладену до кінця плитку на тротуарі. В Німеччині це практично нонсенс;
• Заощадливо використовувати ресурси - це стало б у пригоді, особливо враховуючи непросту ситуацію з газом і опаленням в Україні через війну. За словами Галини, для початку можна взяти собі за звичку закривати кран з водою, поки чистите зуби й вода в цей час вам не потрібна;
• Прикрашати квітами будинок, квартиру і простір, який вас оточує – навіть якщо у німців квартира невелика, і є тільки один балкон або просто вікно, його максимально обставляють горщиками з квітами та різними рослинами, створюючи красу навколо себе.

Вона також звертає увагу на хороше соціальне забезпечення в Німеччині. Легше за все його отримати тим, хто вже має якийсь трудовий стаж і сплачував податки – за це держава підтримає вас у скрутний момент.

"Дуже важливий момент – німці, які живуть в цій країні, не залишаться без шматка хліба, якщо втратять роботу. Якщо ви працювали навіть просто офіціантом чи прибиральником, цілком реально відкласти собі якусь суму, яка прогодує вас якийсь час і після втрати роботи.

В Німеччині більше можливостей для того, щоб прожити без роботи хоча б пів року. Не треба працювати на якісь високооплачуваній роботі, щоб купити собі авто. "Середній" німець може це зробити, відклавши всього кілька зарплат. До того ж соціальні виплати хоч і невеликі, але вони точно не дадуть померти з голоду", - підсумовує Галина Літовченко.