Як формується думка рядового поляка про українців

Пояснює дослідниця міграційних процесів.

Як формується думка рядового поляка про українців

Десять років тому поляки в більшості випадків могли познайомитися з українцями тільки на роботі, але тепер ця площина контактів значно розширилася. Сьогодні представники двох народів перетинаються в лікарнях, школах, дитячих садках, службах соціальної допомоги. Про це в інтервʼю NV розповідає Олена Бабакова, журналістка, докторка гуманітарних наук та дослідниця міграції, що живе та працює в Польщі.

За словами Бабакової, на ставлення поляків до українців впливає два основних фактори.

«Перший — це безпосередня комунікація представників двох народів», — наголошує вона.

На сьогодні в Польщі перебуває приблизно 2 млн українців, понад 1 млн з яких — це трудові мігранти, які приїхали до Польщі ще до повномасштабного вторгнення. Всі інші (станом на кінець вересня це приблизно 960 тис. людей) мають статус тимчасового захисту. Перша група переважно складається з чоловіків, але з початком великої війни до Польщі приїхало багато жінок з дітьми.

Якраз це вплинуло на те, де пересічний поляк може познайомитися та поговорити з українцями, зараз таких місць стало набагато більше.

«А що означає більше контактів? З одного боку, це збільшує позитивний досвід, але з іншого — це й більше негативних моментів», — коментує експертка.

Другим фактором, на її думку, є меседжі, що транслюються з екранів телевізорів.

Наприклад, під час Євромайдану або на початку війни у 2014 році лідери думок публічно підтримали Україну, що вплинуло на зростання симпатії населення до українців.

«Але у вересні цього року відбулося чергове загострення зернової кризи, і польські політики перед виборами стали активно використовувати цю тему, — пояснює Бабакова. — З телевізора стали частіше лунати тези про те, що „українці недостатньо вдячні“, „не можна дати українцям сісти нам на шию“. Відповідно, ставлення до українців з боку польських громадян, якщо й не погіршується, то стає більш напруженим».

Втім, як підкреслює дослідниця, питання не стільки в погіршенні ставлення, а скільки в готовності допомагати: показники з часом сильно змінилися. Якщо минулого року понад 70% поляків декларували бажання допомагати українцям, то зараз це навіть не половина населення.