Як облаштовуються біженці з України в естонській провінції

Хаапсалу - невелике естонське місто, де згідно з новими статистичними даними на 1 серпня поточного року проживало 13 000 осіб. Українські біженці в цьому приморському місті здебільшого забезпечені роботою на літо, проте їх турбує питання, чи матиме вони можливість заробітку з приходом осені, пишуть місцеві ЗМІ .

Радник соціального відділу міської управи Хаапсалу Крістою Левіною розповіла в ефірі передачі Радіо 4 "Просто літо", з якими труднощами у соціальній сфері та на ринку праці стикаються українські біженці, для яких Хаапсалу став новим будинком.

За словами Левіної, з працевлаштуванням допомагає Каса з безробіття, а також ті приватні підприємства та фермери, які знаходяться на території міста.

"У нас є школа для особливих дітей. У нас неврологічний реабілітаційний центр. Дитячий садок для дітей з особливими потребами. У нас все поряд. Адже люди і приїжджають до нас, тому що у нас все компактно", - зазначила Левіна.

Радниця соцвідділу міської управи сказала, що станом на 1 серпня в регістрі населення Хаапсалу було 256 громадян України. "Знову-таки точно не можу сказати, скільки з них знайшли на сьогоднішній день роботу. Але більшість тих, хто знайшов робоче місце, зайняті сезонною роботою, тобто на літо вони забезпечені роботою. І вони дуже раді. І я вважаю і сподіваюся , що їм у нас дуже подобається, тому що, коли ми цікавимося тим, як у них йдуть справи, вони відповідають, що добре. Але вони хвилюються про своє майбутнє. Проте ми на це питання відповісти не можемо. Говоримо: поживемо, побачимо", – сказала Левіна.

У загальноосвітній школі Хаапсалу – 52 українські дитини. У дитячому садку – 18 дітей. Ще частина, за її словами, лишилася на дистанційному навчанні в українській школі. "Ми розмовляли з деякими з них. Одні діти кажуть, що їм дуже подобається в нас вчитися. Інші відповідають, що їм складно. Більш глибокого дослідження ми не проводили, оскільки вони навчалися у нас лише місяць-півтора. Це не було справжнім навчанням". Швидше, такі легші предмети, як фізкультура, мистецтво", – зазначила Левіна.

За її словами, біженці живуть у квартирах чи готелях. "Багато хто поїхав в інші місця. Більшість попрямували до Таллінна і Кейла. Саме туди вони особливо й хотіли поїхати. Сталося так, що деякі повернулися до назад, тому що тут, як вони кажуть, все під рукою. Знайти тут житло було непросто: з орендою житла тут так: спочатку, як тільки казали, що житло бажає зняти українець, одразу надходила відмова, а тепер, коли вже минув деякий час, більшість змогла знайти житло, але оскільки кількість квартир, що здаються в оренду, небагато, а попит високий, то пропозицій щодо оренди просто недостатньо", – констатувала вона.

За словами радника соціального відділу міськради, біженці отримують одноразову допомогу від держави у розмірі 1200 євро. Якщо береться в оренду квартиру, то ці гроші можна отримати на оплату застави, послуг маклера та супутніх витрат. "Також усім українцям ми виплачуємо державну прожиткову допомогу. Словом, ми нікого ніяк не виділяємо. Як тільки вони приїхали і отримали тимчасовий захист, то почали отримувати цю допомогу. А з першого серпня набуло чинності рішення, згідно з яким у нас до них підхід такий же, як до жителів Естонії", - сказала Левіна, додавши, що виплати, про які клопочуть біженці, - це допомога до школи на придбання навчального приладдя, на купівлю окулярів, на ліки. Ці виплати виплачуються, якщо клопотання зареєстровано у міському регістрі.

Щодо продовольчої допомоги, то міська право передає до Продуктового банку список тих, хто отримує прожиткову допомогу, і тоді вже банк самостійно з ними зв'язується і повідомляє, коли можна прийти.