Як знайти роботу в Словаччині та не потрапити на шахраїв?

Багато іноземців, у тому числі й українці, які приїжджають до Словаччини, постають перед питанням пошуку роботи. Саме через роботу є конкретна можливість не лише заробити гроші на нагальні потреби, але й інтегруватися у новій країні. Крім того, праця надає можливість самореалізації та відкриття нових можливостей для подальшого кар'єрного зростання. Проте, важливо, аби все було зроблено за законом, пише novyny.sme.sk.

Перш за все, необхідно мати легальні документи які дозволяють працювати на території Словацької Республіки. Звісно, що такі речі здаються елементарними, але відомі випадки, коли роботодавці пропонували нібито "легальне" працевлаштування за польськими або угорськими візами або дозволом на проживання.

Звісно, що без документів, які надають можливість працювати саме в Словаччині, неможливо говорити за легальність працевлаштування. Будь-яка перевірка з боку правоохоронних органів — і можна отримати досить серйозний штраф або навіть кримінальну справу.

Фіктивні вакансії та псевдо-фірми

За словами українця Євгена Чаадаєва, який тривалий час працював координатором та рекрутером у словацьких фірмах, людям чимало пропозицій щодо роботи надходять з соцмережах та на сторонніх платформах, але їх, по факту, ніхто не контролює.

"Річ у тім, що різноманітні групи в соціальних мережах — це, по суті, приватне спілкування між приватними особами. Тобто, одна приватна особа, навіть якщо вона назвалася "рекрутером", пропонує іншим приватним особам якусь послугу. Наприклад, послугу з працевлаштування. Але проконтролювати наявність цієї вакансії або наявність цієї фірми — дуже складно, тому що зазвичай в подібних оголошеннях така інформація просто-таки відсутня", - говорить Чаадаєв.

За його словами, якщо люди відгукнулися на подібну пропозицію, перш за все потрібно запитати, яка фірма пропонує роботу. Чи це прямий роботодавець, або це агенція з працевлаштування, яка набирає людей для свого клієнта — іншої фірми?

Якщо людина, яка пропонує роботу, не може назвати конкретну організацію у якій працювати (можуть повідомити, наприклад загальну інформацію, що "відома фірма яка займається автомобілями в околицях Трнави"), або не може повідомити тип робочого контракту, який вам як кандидату на посаду буде запропонований — краще розмову з таким рекрутером не продовжувати. Сам факт того, що особа не може повідомити деталі про роботодавця – питання, яке повинно насторожити.

"У Словаччині роботодавці не мають права отримувати від людини гроші за її працевлаштування. Це може розглядатися правоохоронними органами як кримінальне порушення. Гонорари посередникам платить саме прямий роботодавець, тобто їх клієнт, але аж ніяк не сам працівник. Але ще з України відомі випадки, коли українська фірма, яка не підпадає під дію словацького законодавства, бере гроші наперед за свої послуги саме з працівника. При чому ця сума може складати аж до 500 євро та більше".

Подібні схеми вже багато часу обговорювалися в українському медійному просторі: українська фірма пропонує працевлаштування, але під час підписання "офіційного" договору в самому документі указано, що "фірма надає інформаційні послуги". Тобто, за 500 євро людина фактично отримує лише номер телефону потенційного роботодавця. А чи візьмуть її на роботу, чи ні — це вже інше питання."

Стикався з випадками, коли люди комусь платили гроші нібито за працевлаштування. Їх навіть привозили до роботодавця транспортом фірми, але роботодавець просто не брав людей на роботу, тому що про нових працівників навіть не знав. Наприклад, завод набирає людей, але лише через персональні агентства, які при цьому заводі акредитовані та мають із заводом офіційні договірні стосунки. Але якісь перевізники можуть просто привезти людей до воріт цього заводу, взяти з них гроші та просто полишити перед воротами. Що далі з ними буде - невідомо".

Крім того, існують фіктивні вакансії, яких фізично не існує. Їх метою є збір особистих даних від потенційних працівників для використання в злочинних схемах. Тому перш ніж комусь відправляти свою персональну інформацію, необхідно упевнитися в тому, що ви відправляєте дані саме тій фірмі, яка справді існує та на ту позицію яка є в наявності.

Перевірити фірму можна через офіційні портали органів державної влади. У цьому може допомогти Obchodny register Ministerstva spravodlivosti (Торговий реєстр міністерства юстиції). Знайти його можна за посиланням: www.orsr.sk в якому треба ввести назву фірми або її ідентифікаційний код. Це стосується як прямого роботодавця, так і персональних агенцій.

Важливо, також, якщо людина планує отримати роботу через посередників, тобто через персональну або ще їх називають рекрутингову агенцію, важливо дізнатися чи мають вони дозвіл на надання послуг з працевлаштування, а саме "дозвіл на провадження діяльності агенції з посередництва у працевлаштуванні" (povolenie na vykonávanie činnosti agentúry dočasného zamestnávania).

Де можна знайти роботу?

Вільні вакансії у Словаччині можна знайти на інтернет-порталах, такі як: www.profesia.sk, www.kariera.zoznam.sk та www.worki.sk. Ці портали мають добру репутацію через те, що проводять перевірку фірм, які розміщують оголошення. Крім того, розміщення пропозицій щодо роботи для роботодавця не є безплатними, а це значить, що фірма справді шукає співробітника, тому що вже з самого початку "інвестує" у нього свої гроші та демонструє адміністрації порталів свої платіжні реквізити.

Крім інтернету та різноманітних оголошень в соціальних мережах, роботу можна знайти на т.з. "ярмарках вакансій" (veľtrh práce). Це - це заходи, під час яких компанії інформують про можливості працевлаштування, та пропонують різні програми стажування та практики.

Також важливо пам'ятати, чи відповідає людина запропонованій посаді, або ні? Рекрутер розповів історію, яка з ним сталася під час переїзду до Словаччини.

"На зупинці автобуса я познайомився зі словаком, це був пан у роках, ми з ним добре поговорили російською мовою і він мені, прямо на зупинці, запропонував працювати на його фірмі директором".

Звісно, що перевірка в інтернеті показала українцеві, що така людина дійсно є, та справді має зареєстровану фірму, яка займається готельним бізнесом.

"Але я не міг зрозуміти, як я, людина, яка на той час зовсім не володіла словацькою мовою та не знаю словацьке законодавство, можу працювати директором, тому подумав, що це може бути якесь шахрайство. Я повідомив свої підозри знайомій словачці, яка сказала, що, можливо, ця фірма має заборгованість перед державою і таким чином власник фірми хоче перекласти відповідальність на іншу людину. Наприклад, на іноземця, який до всього ще й не володіє словацькою мовою".

Яке ж було здивування, коли під час наступної зустрічі з цим чоловіком, власник фірми попросив позичити йому 200 євро нібито "на розвиток бізнесу".

"Звісно, гроші я йому не позичив, а згодом в інтернеті знайшов інформацію, що ця фірма має заборгованість перед урядом і на цей час є в стані ліквідації", - підсумував українець.