Житло для українців у Естонії. Чому для біженців знайти квартиру – велика проблема

З 28 лютого Естонія надала тимчасовий захист більш ніж 49 тисячам українців. Через п'ять місяців після початку російського вторгнення кількість військових біженців з України, що прибувають, суттєво зменшилася. Але проблема оренди житла не зникла. Видання Delfi розповідає про труднощі житлового питання, які виникають у українських біженців в Естонії.

„Знайти житло — великий виклик“

Головна складність, з якою стикається майже кожен новоприбулий біженець із України, — це житлове питання. За рішенням естонської влади українців, які втекли до Естонії від війни, заселяють в один з готелів, що виграли тендер, терміном на місяць. Протягом цього місяця їм необхідно знайти орендоване житло, оформити договір оренди та, у разі відсутності доходу, компенсуючу допомогу. Якщо за цей час біженцям не вдається знайти квартиру - готель дозволяє продовжити їх розміщення ще на один місяць.

Проблема ускладнюється тим, що деякі естонські громадяни вважають за краще уникати біженців як орендарів житла. Мешканка Тарту Маліка Тирс уже сім років здає свою квартиру в тартуському районі Аннелін студентам з різних країн. У коментарі редакції вона зізнається, що не хотіла б здавати житло біженцям із низки причин: „Скажу чесно: я дуже добре ставлюся до приїжджих з України. Я підтримую їх. Але більшість із них приїжджають з дітьми та тваринами. Я не хотіла б здавати їм свою квартиру, тому що я не впевнена, що вони залишать її в безпеці, а у разі завдання шкоди зможуть сплатити ремонт». Також Маліка побоюється, що орендарі-біженці зацікавлені у оренді житла лише на короткостроковий період, а не на рік-два.

Поряд із цим керівник відділу соціальних справ та опіки міськуправи Тарту Мерле Лійвак акцентує увагу на тому, що кількість вільного житла у місті обмежена. „Це загалом великий виклик, щоб знайти собі житло для довгострокового проживання. У нас же вільних квартир і будинків певна кількість і не більше, – уточнив для порталу ERR Лійвак.

Міжвідомча плутанина чи навмисний обман?

Глобальна проблема з орендою житла українськими біженцями містить і конкретніші епізоди. Один із них — ситуація з таллінськими будинками, які раніше використовували Сили оборони Естонії. На початку квітня в один із таких будинків у столичному районі Мустам'яе заселили українських біженців. Їм пообіцяли, що з них стягуватимуть суто символічну платню за оренду житла.

Проте наприкінці червня підприємство з управління державною нерухомістю Riigi Kinnisvara Aktsiaselts зажадало з біженців необґрунтовано високу орендну плату. Ціна видалася надто завищеною і для орендарів, і для Міністерства соціальних справ Естонії. Незабаром з'ясувалося ще одна обставина: хоч будівлі й числяться в Реєстрі будівель як житлові будинки, дозволу на експлуатацію вони не мають.

У процесі суперечок частина чиновників висловила думку, що відсутність дозволу на експлуатацію не є перешкодою для підписання договору оренди. Інші вважають інакше, але продовжують шукати правове рішення для проживання біженців у цих будинках. Залишається відкритим питання, у чому суть проблеми: у міжвідомчій плутанині чи спробі нажитися на недосвідчених орендарах? Біженці ж продовжують перебувати в режимі очікування та живуть „на чемоданах“.

Сила Фейсбуку

Більшість українських біженців, які мешкають в Естонії, активно користуються соціальними мережами, об'єднуючись у тематичні групи. До цих груп додаються й естонські громадяни, які бажають допомогти українцям: віддати меблі чи одяг, передати подарунки дітям, надати інформаційну підтримку. Серед оголошень трапляються пропозиції про житло на безоплатній основі.

Наприклад, у групі „Українці у Таллінні. Естонія“ користувач Фейсбуку на ім'я Яанус Муст опублікував пропозицію надати для біженців з України свій будинок у передмісті Нарви. „Для вашої зручності допоможу вам оформити всі необхідні документи для вашого легального проживання в Естонії… Телефонуйте, не соромтеся. Відповім із задоволенням на всі запитання», - написав автор поста.

Варто зазначити, що подібні повідомлення трапляються нечасто і не встигають „провисіти“ навіть хвилини до позначки „заброньовано“. Отримати безкоштовне житло через Фейсбук — безперечно, велика вдача, яка посміхнулася лише малій частині українських військових біженців.

Нестандартна альтернатива

На початку квітня місця в готелях почали закінчуватися, і естонський уряд вирішив використовувати для поселення новоприбулих біженців один із поромів естонського концерну Tallink. Ним став вантажопасажирський пором Isabelle, що простоює через пандемію в порту Таллінна. Розповідаючи про це, проект-менеджер Isabelle та фахівець із комунікацій Tallink Катрі Лінк уточнила, що компанія вже мала досвід використання кораблів для розміщення людей. Зокрема, під час саміту G7 у Великій Британії та на кліматичній конференції Cop 26 у Шотландії.

„Контракт уклали з 7 квітня, ми підготували корабель до прийому біженців, Tallink найняв персонал, достатній для обслуговування 2500 осіб… Ми думаємо, наша пропозиція [про поселення біженців на корабель] була більш вдалою, ніж шкільні спортивні зали, казарми та інші рішення, які обговорювалися як альтернатива. Корабель з його каютами принаймні пропонує деяку приватність, він надійний, безпечний, чистий. Екіпаж судна також забезпечує триразове харчування на борту“, - наголосила Лінк.

Якщо ознайомитися з відгуками біженців, заселених на пором, насправді умови проживання не є настільки бездоганними. Наталія Шевченко, військова біженка, психолог та волонтер-координатор порядку на кораблі, у своєму інтерв'ю для естонського видання уточнила, що проживання у каюті виявилося набагато менш комфортним, ніж у номері готелю. „Моя нинішня сусідка до цього жила з жінкою у віці, яка була при цьому агресивно налаштована. Про неї всі знали, що з нею дуже складно спілкуватися, це людина у віці зі складним характером. І її переселили, це питання було вирішено“, – розповіла Наталія.

Незважаючи на ці складнощі, українські біженці продовжують прибувати до Естонії; багато хто відкрито заявляє про бажання залишитися тут назовсім. Станом на сьогодні Естонія є третьою країною в Євросоюзі за кількістю українських біженців на душу населення (після Чехії та Польщі). Вона прийняла вже понад 49 тисяч осіб за власного населення в 1,3 мільйона — це становить майже 4% від населення країни.